PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InByYXZkYS5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

«Моя правда. Самотній птах Борис Моїсеєв»

Моя правда

У заслуженого артиста Росії Бориса Моїсеєва поняття «правда» — вельми розмите. Він уже давно загрався в обрану колись роль, і сам часом вірить у ним вигадану казку. Мати завжди була для Борі єдиною близькою людиною в усьому цьому жорстокому світі. Тільки вона дарувала йому безмежне тепло й любов. Вона замінила йому й батька, й друзів. Її смерть стала найважчим ударом для артиста. Він зібрав усе й поїхав геть, за кордон, у надії на нове й світле… Однак смерть матері й розуміння того, що в чужій країні ти нікому не потрібен — убивало. Він залишився сам. Борис Моїсеєв почав топити розпач в алкоголі. Він уже навіть починав думати, що весь цей жах під назвою «життя» мусить закінчитися… Дивіться програму «Моя правда. Самотній птах Борис Моїсеєв» у четвер, 24 січня, о 19:15 на СТБ.


Борис Моїсеєв Борис Моїсеєв народився 4 березня, у в’язниці, бо його мати, незадоволена владою, тоді була політв’язнем. Його дитинство пройшло в маленькому єврейському гетто провінційного Могильова. Він ріс без батька й до того ж був дуже хворобливою дитиною. Щоб зміцнити здоров’я, мама віддала Бориса в танцювальний гурток. Звідтоді він зрозумів, що танці — його життя. Закінчивши школу, він зібрав валізу й поїхав у Мінськ. Там Борис поступив у хореографічне училище, яке закінчив як класичний танцівник. Однак його вабили характерні й естрадні танці. Пслі закінчення училища за волелюбність, за гострий язик, успадкований від матері, його вигнали з Мінська. Борис потрапив в Україну, в Харківський театр опери й балету, де від простого артиста дійшов до хореографа-постановника. Та через вільнодумство його виключили з комсомолу, і він покинув Харків. 1975 року Борис виїхав у Каунас, чи не найнезалежніше місто тодішнього СРСР, де танцював у музичному театрі, а згодом став головним балетмейстером литовського оркестру «Тринітас». У Каунасі 1978 року він створив танцювальне тріо «Експресія», в якому разом із Борисом працювали 2 чарівні дівчини — біла й чорна. Тріо швидко стало популярним і, підкоривши Литву, перейшло працювати в «Театр пісні» відомої російської співачки Алли Пугачової. Та незабаром Борисові стало тісно й у цих межах і 1987 року тріо вийшло із трупи Пугачової й почало сольну кар’єру. Посипалися запрошення з різних країн і з 1988 по 1989 рік «Експресія» виступала в клубах Італії, Франції й Америки. Через кілька років Борис уже працював як хореограф у театрах і танцювальних шоу Америки, де став головним режисером-постановником муніципального театру міста Новий Орлеан. 1991 року, після повернення колективу до Росії, на телебаченні вийшов документальний фільм «Експресія», де розповідається про творчий шлях Бориса Моїсеєва та його тріо. Це й стало початком його сольної кар’єри в країні. 1992 року вийшла його перша вистава, що перетворила маленьке тріо «Експресія» на великий шоу-проект «Борис Моїсеєв і його леді». 1993 року вийшла нова вистава «Боря М + Боні М» за участю популярної групи «Боні М», що став вибухом на російській сцені. Однак це не заспокоїло Бориса. І того таки 1993 року він випускає ще одну виставу «Шоу триває — пам’яті Фредді Мерк’юрі», за який Борис Моїсеєв одержав російську національну музичну премію «Овація» як за найкраще шоу року. А 1994 року з’явилася нова шоу програма «Каприз Бориса Моїсеєва». 1995 року Борис шокує Росію виставою «Дитя пороку», після якої його творчість називають «релігією шоку й епатажу». Саме ця вистава дала життя новому дітищу Моїсеєва — створенню власного шоу-театру. Тепер це професійний і інтернаціональний колектив, який Борисові вдалося зібрати під час поїздок країною й за кордоном. У ньому є поляки, німці, литовці, українці й грузини. Маючи власну трупу однодумців, 1996 року Моїсеєв випускає другу виставу після «Дитя пороку» — «Грішний ангел», виставу-сповідь, де чітко простежується його власна доля. Моїсеєв шукає непорочне в порочному, сексуальне в цнотливому. Приголомшливий успіх вистава мала в Росії, Німеччині, Ізраїлі, Іспанії, і, нарешті, довгоочікуваний тріумф в «Beacon Theatre » на Бродвеї 1998 року. Чи це не визнання? Такий успіх вистави пов’язаний із тим, що все це глибоко вистраждано самим артистом. Як ніхто він має право говорити про порок як джерело чистоти. http://www.bmoiseev.ru/ Попередню програму «Моя правда»Дивіться тут Повторення програми в суботу, 26 січня, о 23:05 на СТБ.