PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InByYXZkYS5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

«Моя правда. Володимир Висоцький»

Моя правда

Їхній дивний роман почався з фільму «Чаклунка». 16-річна француженка Марина, що виконувала головну роль, зуміла зачарувати всіх, хто дивився цей фільм, — зокрема й Володимира Висоцького. Зустрілися вони тільки 1967 року, коли Владі запросили в Театр на Таганці. На цьому вечорі все здавалося незвичайним і таємничим. У залі зібралася найвишуканіша та найталановитіша богема. Марина ще не знала, що ці хвилини визначать її долю на багато років. Володимир зустрівся зі своєю мрією й зрозумів, що не помилявся в передчутті — це було кохання, за яке він готовий боротися. Кохання, котре він нізащо не упустить. Того таки вечора вони покинули галасливу компанію, і цілий вечір він співав тільки для неї, для своєї Марини. Кожне слово, як крик, упивалося в душу й змітало всі перепони на своєму шляху. Згодом ще багато чудових пісень буде написано для коханої. У них з’являться ніжність і пристрасть — усе, чим була повна душа цієї дивної пари… Наприкінці 70-х не було людини в Радянському Союзі, яка не знала би Володимира Висоцького. Неабияку популярність йому принесли його ролі в кіно. Москвичі й гості столиці могли бачити його у виставах Театру на Таганці, проте більша частина пересічного населення величезного Радянського Союзу часом навіть не знала, що він актор театру. Хоча майже кожна сім’я мала в будинку магнітофонні записи хриплого голосу Висоцького. …Того дня гості Московського кінофестивалю сідали по автобусах, що прямували на показ чергового фільму. Разом зі своєю коханою до одного з них підійшов Висоцький. Його супутниця простягнула запрошення та зайшла в автобус, а його грубо відштовхнули на вході — без запрошення не можна. Заревівши від обурення, він хотів пройти, та йому не дали. На очах колег і гостей кінофестивалю Висоцький залишився стояти на площі. Увечері він прийшов у компанію, яка на нього чекала, пізно й трошки напідпитку. Він тримався на ногах, але був блідіший ніж зазвичай, і ніхто не запідозрив нічого поганого. А через кілька годин його знайшли у ванній кімнаті в напівнепритомному стані. Краї ванної були заляпані кров’ю. Кров ішла горлом. Лікарі, що приїхали, відмовилися везти його до лікарні. Занадто пізно… тиск упав до критичної позначки…… пульсу майже не було. Друзі приречено знизували плечима, а вона судорожно хапала повітря, а потім почала несамовито кричати! Погано розмовляючи російською, вона лаялася й обіцяла влаштувати міжнародний скандал. І тоді лікарі зрозуміли, що напівжива людина — це Висоцький, а несамовита від жаху жінка — його дружина, французька кінозірка Марина Владі. Висоцького відвозять в інститут Скліфосовського й під час операції в нього настає клінічна смерть… Кілька хвилин він перебуває над прірвою… Повернення було болісним… Лікарняна палата й трубки, що стирчать із усього тіла. Поруч із його ліжком кілька днів і ночей провела й Марина Владі. У неї зірвані знімання, вона платитиме велику неустойку, але зараз вона не думає про це. Марина вмовляє його кинути пити. Про його невиліковну залежність вона дізналася відразу після їхнього знайомства. Хтось із друзів наполегливо рекомендував Марині не давати йому пити. Хтось радив взагалі не зв’язуватися з гультяєм-алкоголіком. Та вона немов не чула нічиїх засторог. Вона була закохана в його голос, у його очі. Він читав їй свої перші вірші й вона п’яніла від гордості. А він п’янів від однієї ложки коньяку в каві. Потім стримати його було неможливо. Усе закінчувалося реанімацією… і докорами сумління. Дивіться передачу «Моя правда. Володимир Висоцький» у четвер, 14 лютого, о 19:15 на СТБ. Попередні програми «Моя правда»дивіться тут Повторення 15 лютого о 10:55 та 16 лютого о 23:15 на СТБ.